Нова ера візуалізації за допомогою ультрароздільної мікроскопії (URM)
Відкриття нової ери в медичній візуалізації: що таке технологія ультрароздільної мікроскопії (URM)? У світі медичної візуалізації найважливішим є чітке зображення. Здатність бачити найдрібніші деталі в тілі людини може стати вирішальною — або для ранньої діагностики, або для втраченої можливості. Саме тут з’являється технологія ультрароздільної мікроскопії (URM) — прорив, що дозволяє лікарям побачити те, що раніше було невидимим.
Уявіть, що ви намагаєтесь прочитати книгу в запітнілих окулярах. Традиційна ультразвукова технологія забезпечує цінні зображення, але її роздільна здатність обмежена, що ускладнює візуалізацію найдрібніших структур у тілі, таких як крихітні кровоносні судини або незначні зміни в тканинах. Технологія URM подібна до того, як стерти запотівання з лінз — вона відкриває рівень деталізації, який раніше був недосяжним.
_____________________________________________________________________________________________________________
Ультрароздільна мікроскопічна візуалізація (URM) — це новітня методика ультразвукової візуалізації, що в основному базується на використанні контрастних мікропухирців. Вона долає обмеження, притаманні традиційному ультразвуковому заломленню, дозволяючи детально зображувати мікросудинні структури та динаміку кровотоку з просторовою роздільною здатністю на рівні десятків мікрометрів.
_____________________________________________________________________________________________________________
Спочатку URM захоплює ехосигнали з дуже високою часовою роздільною здатністю на основі надшвидкої програмної платформи формування променя. Сигнали мікропухирців (MBs) ефективно відокремлюються від тканинного шуму за допомогою сингулярного розкладу за значеннями (SVD), що виступає в ролі фільтра шуму. Потім мікропухирці ізолюються й локалізуються до окремих точок за допомогою алгоритму просторової компресії. Прискорений алгоритм відстеження мікропухирців у поєднанні з імовірнісною та гемодинамічною моделлю дозволяє точно фіксувати рух кожного мікропухирця з різною швидкістю за дуже короткий проміжок часу. У результаті з траєкторії руху мікропухирців отримуються дані про щільність і швидкість їх пересування.